МОДУЛЬ 3

ТЕМА:  Малювання як вид образотворчої діяльності дошкільника. 

ГРУПА:  3 АД

КУРС: 2

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: «Дошкільна освіта»

І.  МЕТА : сформувати у студентів загальне уявлення про організацію малювання у дітей дошкільного віку . Розвивати уміння аналізувати літературні джерела з питань образотворчої діяльності дітей, розвивати пізнавальний інтерес,  Виховувати самостійність.

ІІ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ :

1. Дронова О. О. Діти малюють пейзаж//Дошк. виховання. — 1998. — № 8. — С. 18—20.

2. Зубарева Я. М, Дети и изобразительное искусство: Натюрморт и пейзаж в эстетичес­ком воспитании детей 5—7 лет. — М., 1969. — 111 с.

3. Котляр В. Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. — К., 1986. — 93 с.

4. Курочкшш Н. А. Знакомство с натюрмортом. — СПб., 1996. — 112 с.

5. Левин С. Д. Ваш ребенок рисует. — М., 1980. — 270 с.

6. Сакуяина Н. П. Рисование в дошкольном детстве. — М., 1965. — 212 с.

7.  Чумичева Р. М. Дошкольникам о живописи. — М., 1992. — 126 с.253

ІІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД МОДУЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

3.1  Підготовчий

     Організація студентського колективу

Вступне слово викладача:

 Дитячу образотворчу діяльність розглядають як ефективну форму ху­дожнього засвоєння дітьми навколишньої дійсності, в процесі якої вони зображають предмети і явища, виражають своє ставлення до них. У Ко­ментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні зазначаєть­ся, що художньо-практична образотворча діяльність передбачає знання характерних особливостей, специфіки, засобів художньої виразності різних видів образотворчої діяльності: малювання, ліплення, аплікації; роботи з природним матеріалом. Сьогодні ми розпочинаємо розглядати методики організації занять з різних видів малювання у дошкільному навчальному закладі. (карта модуля)

3. 2.  Основний  етап – лекція ( додається)

                                                 

                 П Л А Н:

1.     Малювання — основний вид образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, його особливості.

2.     Вікові особливості навчання малюванню дітей раннього та дошкільного віку.

  3.3 Заключний

Питання студентів до викладача. Узагальнення та систематизація знань      студентів.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів :

Вивчити матеріал конспекту, підготуватись до опитування.

1 питання.  

Малюнок є феноменом дошкільного дитинства. Видатні педагоги ми­нулого — Я. А. Коменський, Ф. Фребель, І. Г. Песталоцці надавали вели­кого значення дитячому малюванню.

Малювання — це створення зображення на площині за допомогою фор­моутворювальних плям, ліній та кольору.

 Цей вид образотворчої діяльності  несе дітям задоволення. Навчання дітей малювання розглядалося як підготовка руки і ока до письма, а також перша сходинка загальної системи навчання об­разотворчого мистецтва.

Цілеспрямований інтерес до дитячого малюнка виник у 80—90-ті роки XIX ст. Це були роботи психолога В. Прейєра «Душа дитини», етнографа  А. Ріхарда «Малюнки первісних народів», мистецтвознавця К. Річчі «Ми­стецтво дитини».

Сьогодні дитячі малюнки досліджуються психологами, педагогами, мистецтвознавцями, фізіологами. Феномен дитячого малюнка полягає у його поліфункціональності в соціумі, цінності для самої дитини, для батьків, фахівців галузі дошкільної освіти. Дитячі малюнки засвідчують прагнення дитини пізнати навколишній світ, себе в ньому, висловлювати свої думки і почуття, спілкуватися з однолітками і близькими людьми в умовах соціального оточення.

Психолог В. Мухіна вважає малювання складною синтетичною діяль­ністю, в якій виявляється особистість дитини і яка сама суттєво впливає на формування особистості. Малюнок для дитини  є формою і засобом встановлення комунікацій з іншими людьми, однолітками, формою самопрезентації в соціумі, само­вираження, самоствердження, картиною світу. Для батьків дитячий малюнок — це показник гармонії в сім'ї, шлях до порозуміння і гармонізації внутрісімейних стосунків, засіб пізнання внут­рішнього світу дитини. Для професіоналів галузі дошкільної освіти, педагогів та психологів дитячий малюнок є матрицею внутрішнього світу, розвитку усіх сфер осо­бистості дитини, її соціалізації, «Я-концепції».

Професійне вивчення малюнка дорослим є шляхом до діалогу з дити­ною, до організації розвивального спілкування з нею. Малюнок презен­тує дитину в соціумі як компетентну й успішну соціалізовану, позитивно налаштовану (або навпаки). У зв'язку з цим виразність малюнка постає актуальною проблемою науки і практики.

Розробка особистісно-розвивальних технологій малювання є метою і предметом багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових дослі­джень і новаторської практики, наприклад, Г. Григор'євої, О. Дронової, Т. Казакової, Т. Комарової, В. Котляра, Г. Сухорукової, Л. Шульги.

Фундаментальними роботами є «Образотворча творчість дітей дошкіль­ного віку» Є. Фльоріної, «Малювання в дошкільному дитинстві» Н. Сакуліної,  «Ваша дитина малює» С. Левіна, «Образотворча діяльність і художній розвиток дошкільнят» Т. Казакової, «Образотворча творчість дошкільнят в дитячому садку» Т. Комарової, «Образотворча діяльність дошкільнят» В. Котляра та ін. Педагоги-дослідники пов'язують малювання дітей з різними сторонами психічного розвитку їхньої особистості: пізнавальною діяльністю, мовою, грою, емоційним розвитком, початковим становлен­ням естетичних почуттів і поглядів. «Наша мета — переконує педагог-худож­ник С. Левін, — допомогти зрозуміти дитячий малюнок як вияв потреби дитини пізнати світ, що її оточує, естетично опанувати його, водночас пізна­ти саму себе, виразити свої переживання, знайти в ньому засіб спілкування з оточенням» (Левин С. Ваш ребенок рисует. — М., 1979. — С. 10).

Завдання навчання та алгоритми організації і педагогічного супроводження дитячого малювання в різних вікових групах

Особливості професійної діяльності з дитячим малюнком та педагогіч­ного супроводження діяльності малювання зумовлені розумінням функцій дитячого малюнка в соціумі та функцій малювання. Пригадайте функції мистецтва в соціумі і спробуйте осмислити поліфункціональність малю­вання в особистісному розвитку дитини.

Нові, сучасні підходи до педагогічного супроводження діяльності малю­вання пов'язані з діагностичними, корекційно-розвивальними, арт-терапев-тичними можливостями, потенціалом для сенсомоторного розвитку, соціа­лізації дитини, гармонізації її стосунків із соціумом, збереження здоров'я та розвитку усіх сфер особистості: інтелектуальної, емоційно-чуттєвої, діяль-нісної, мотивів і потреб, соціально-комунікативної, ціннісної і таке інше.

Завданням педагога у розробленні педагогічної технології супрово­дження малювання в дошкільному освітньому закладі є передусім збере­ження феномена дитячої творчості, розвиток інтересу до малювання та ціннісного ставлення дитини до цієї діяльності, ознайомлення дітей із зображальними матеріалами та їхніми можливостями для створення ви­разного малюнка, ознайомлення з графічними та живописними техніка­ми і збагачення досвіду творчих дій з матеріалами; стимулювання бажан­ня досягти образно-естетичної виразності малюнка.

Джерелом інформації для добору змісту освітньої програми є мистецт­во графіки та живопису.

У педагогічній технології організації та супроводження дитячого ма­лювання намітилися два підходи. Вони пов'язані зі змістом та формою малювання. Педагог може обрати шлях розвитку малювання як предмет­ного (малювання предметів та об'єктів дійсності), сюжетного (передаван­ня сюжетної лінії), декоративного (малювання орнаментів, розпису для прикрашання предметів).

Класифікацію видів малювання можна здійснити відповідно до жанрів мистецтва. Наприклад, до живопису: пейзаж, портрет, натюрморт, побу­товий жанр малювання, за змістом літературно-фольклорних творів за­няття організуються як малювання об'єктів і явищ природи, предметів та об'єктів соціуму, людей і стосунків між ними, ілюстрування літературних творів. За такою класифікацією специфіку педагогічної технології визна­чатиме особистісний, природо- і культуровідповідний, поліхудожній підхід, тісний зв'язок з теорією образотворчого мистецтва та художньою практикою. Важливою умовою виступатимуть художньо-естетична куль­тура та компетентність педагога у сфері образотворчого мистецтва, його внутрішній світ, спрямування та здатність відчувати і розуміти тонкощі духовно-емоційного аспекту творчого процесу художника і дитини до­шкільного віку. У всякому разі треба визначити домінанту кож­ного виду малювання. Нею може стати виражальний засіб. Наприклад, у предметному малюванні — форма і колір, у сюжетному — композиція і колір, у декоративному — декор (простий і складний). Такий підхід в орга­нізації малювання сьогодні не єдиний. Компетентний у галузі образотвор­чого мистецтва педагог може обрати інший спосіб комплексного розвит­ку особистості дитини засобами діяльності малювання.

2 питання. Вікові особливості навчання малюванню дітей раннього та дошкільного віку.

Ранній вік

1,5 – 2 роки -   період каракуль (заохочення привертання уваги до кольору, пізнання якостей предметів).

      2-3 роки – схожість зображення предметів (обертальні та односпрямовані рухи)

Основне завдання: підведення до розуміння залежності зображення від дій руки з олівцем.

Технічні навички: привчати дітей сидіти прямо, малювати правою рукою (якщо правша), Вчити дітей правильно тримати олівець або кисть.  При малюванні фарбами вчити правильно обмокувати кисть, знімаючи зайву каплю. Привчати охайності.

Метод: показ дій

Прийоми: пасивні рухи,  промовляння зображення (туди-сюди, уверх-униз).    

Молодший дошкільний вік

3-4 роки.  Період ігрових зображень (дитина може стукати олівцем по намальованим зернятком,  пояснюючи, що їх клює курчатко).

 Основне завдання: розвивати почуття кольору, форми та ритму. 

Технічні навички:   вчити зображенню предметів (будово предметів, розташування його частин). Дітей привчають зображенню кола, прямокутника, трикутника.. Для передачі форми дітей навчають формоутворювальним рухам руки.  Передача зв’язного змісту в зображенні (зображення можна поєднувати за змістом «Кульки полетіли високо», «Ялинки у лісі».) При малюванні олівцем ліній (горизонтальні вертикальні) дітей привчають враховувати положення руки. Слід привчати дітей до злитного руху руки.   

1 квартал – прямі лінії  та округлі форми (дощік, парканчик, кульки, сонечко)

2 квартал – засвоєння округлої форми, вироблення формоутворювальних рухів коло образної форми .

3 квартал – прямокутна форма та формоутворювальні рухи прямокутної форми.

Постійно використовують колективні форми роботи.

Методи-навчання – інформаційно-рецептивний (обведення рукою форми предмета, ігри сенсорного змісту). 

Прийоми навчання –  показ способів графічного зображення,   показ форми предмета у повітрі, художнє слово, розглядання картинок, створення ігрових ситуацій для створення сюжетно-ігрового замислу малюнка,  показ правильного тримання олівця, показ на папері рукою дитини.

Середній дошкільний вік

 4-5 років –  Період виховання самостійності та охайності у малюванні. (штрихування, замальовування)

Основне завдання: розвивати здібність давати оцінку власній роботі, привчати самостійно добирати способи зображення.

 Технічні навички:  вводиться  декоративне малювання, виробляти уміння передавати предмета, розташування його основних частин, ії відносну величину та форму. Передавати основний    колір предмета. Формувати потребу обирати колір для малювання. Декоративне малювання (вчити малювати мазки, точки, прямі смужки, кільця, коло), виробляти вміння будувати візерунок у конкретному ритмі (смужка, коло, квадрат, готові форми). Візерунок розташовують у середині, по куткам, на всьому листі).

Передача сюжету  вміння поєднувати декілька предметів, вчити розташовувати предмети на смужці в один ряд (фризове розташування), по всьому аркушу. Використовувати колір як засіб емоційної виразності.  Вчити зафарбовувати предмети (змінювати темп рухів руки – у лінії  повільні, засвоїти способи штрихування – штрихи накладають в одному напрямку, рухи олівця  невідривні. Діти вчаться більш точному малюванню форм. 

1 квартал – закріплення раніше набутих знань, предмети, які складаються з декількох частин однакової форми,  малювання овальної форми, порівняння предметів круглої та овальної форм, колір як якість предмета.

2 квартал – малювання трикутної  та прямокутної форми. Починаються заняття з декоративного малювання

3 квартал – дітей вчать передавати плоскістне зображення кубиків або цеглинок. Зображення епізодів (1-2 діючих особи, невелика кількість предметів)

Методи: інформаційно-рецептивний, показ способу зображення ( у мовленні вихователя – спочатку, після, після цього) виокремлення елементів візерунка, показ способу створення візерунка, створення сюжету, розглядання малюнків.

 Прийоми: зорове сприйняття, словесне пояснення, називання дій, обстеження, виділення частин предмету, підкреслення ритмічності зображення (ще-ще – декор. мал.),

Старший дошкільний вік

5-6 рік – формування задуму у малюванні, підвищення вимог у самообслуговуванні під час занять з малювання.

Основне завдання – виховання самостійності

Технічні навички:  малювання предметів різних пропорцій, основи композиції:вчити визначати відносну величину предметів, знайомство з кольорами спектру (вчити отримувати більш світлий відтінок шляхом додавання білого кольору).  Декоративне малювання:  вчаться малювати хвилясті лінії, використовують рослини як елемент візерунку, вивчають симетрію. Сюжетне малювання:  тематика малюнків урізноманітнюється (явища навколишнього життя, природи, фантастичне зображення), просторові відношення між предметами на малюнку, різні способи розташування зображення сюжету: на всьому аркуші, на смужці - землі (використовуючи лінію горизонту), передавати предмет у русі. Вводиться малювання акварельними фарбами, восковою крейдою. Використовуються нетрадиційні техніки малювання: акватипія, ниткографія, штампування, малювання сухим пензликом.     

1 квартал – елементи натюрморту, кольорова гама, малювання окремих деталей предметів, закріплення елементів декоративного малювання за минулий рік, малювання людини.

2 квартал – малювання тварин (пропорція), малювання казкових сюжетів

3 квартал -  малювання тварин у русі, малювання людини, візерунки симетричної будови.

Методи: розглядання предметів (малювання з натури), спостереження , засвоєння способів розташування елементів візерунку, дослідницькі, пошукові методи, рекомендовано скорочувати процес показу дій.

Прийоми: зорове сприйняття, словесне пояснення, оцінка

ТЕМА:  Предметне малювання: технологія та методика

ГРУПА:  3 АД

КУРС: 2

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: «Дошкільна освіта»

І.  МЕТА : сформувати у студентів загальне уявлення про методику проведення занять з  предметного малювання у дітей дошкільного віку . Розвивати уміння аналізувати заняття з образотворчої діяльності дітей, розвивати пізнавальний інтерес,  Виховувати самостійність.

ІІ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ :

1. Дронова О. О. Діти малюють пейзаж//Дошк. виховання. — 1998. — № 8. — С. 18—20.

2. Зубарева Я. М, Дети и изобразительное искусство: Натюрморт и пейзаж в эстетичес­ком воспитании детей 5—7 лет. — М., 1969. — 111 с.

3. Котляр В. Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. — К., 1986. — 93 с.

4. Курочкшш Н. А. Знакомство с натюрмортом. — СПб., 1996. — 112 с.

5. Левин С. Д. Ваш ребенок рисует. — М., 1980. — 270 с.

6. Сакуяина Н. П. Рисование в дошкольном детстве. — М., 1965. — 212 с.

7.  Чумичева Р. М. Дошкольникам о живописи. — М., 1992. — 126 с.253

ІІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД МОДУЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

3.1  Підготовчий

     Організація студентського колективу.  Перевірка  домашнього завдання

3. 2.  Основний  етап – лекція ( додається)

                                    П Л А Н:

  3.3 Заключний

Питання студентів до викладача. Узагальнення та систематизація знань      студентів.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів :

Вивчити матеріал конспекту, підготуватись до опитування.

1 питання. Методика проведення занять з предметного малювання з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку.

      Діти в дитячому саду, підготовлені нетрадиційними способами малювання, легше і швидше навчаються предметного малювання, малювання конкретних речей і предметів, рослин, тварин, птахів, машин та інших предметів, що оточують їх у повсякденному житті. Щоб стерпно намалювати тварину чи птаха, дитина має навчитися багато чому і придбати не один, а безліч навичок. Якщо заняття з предметного малювання проводяться в молодшій групі дитячого садка, вихователь повинен вчити маленьких дітей тільки самим елементарним прийомам володіння спочатку олівцем і пензлем. Спочатку трирічної дитини не бентежить невміння тримати олівець чи пензель і малювати ними. Але поступово він починає усвідомлювати свої можливості і на пропозицію вихователя намалювати кошеня чи зайчика відповідає: "Я не вмію". Тому постає завдання не тільки навчити дитину правильно тримати олівець чи пензель, але й навчити елементарним способам зображення.

     Діти ще не вміють правильно тримати олівець, а тим більше пензлик. Вони не розуміють ще, як правильно натискати на олівець, щоб регулювати силу тиску олівця на папір. На олівець вони натискають слабо, а на пензлик така ж слабка сила натиску, яку вони застосовують до олівця, виявляється дуже сильною. Діти не можуть правильно орієнтуватися на обмеженому просторі аркуша паперу. Для цього їм ще не вистачає абстрактного мислення, тому їх композиція ніяк не вміщується на аркуші і завжди виходить при малюванні за край. Часто відсутність умінь сердитий і засмучує дітей, і вони залишають спроби намалювати задумане. У цьому випадку малювання може надовго затриматися на рівні хаотичних ліній, отаких каляк-маляк. Починати вчити дітей малювати тварин, наприклад, або птахів необхідно з навчання самого простого: вміти проводити вертикальні, горизонтальні і замкнуті лінії. Користуючись умінням проводити лінії, діти надалі зможуть передавати нескладні форми найпростіших предметів, навчаться розрізняти геометричні складові форми предметів, відрізняючи овал від трикутника. Навчаючись проводити прямі, ламані і замкнуті лінії діти познайомляться з просторовими відношеннями предметів. Важливо, щоб діти вміли витримувати напрямок лінії і розуміли, що верх листа протилежний низу, а ліва сторона листа відмінна від правого боку. На цих початкових заняттях зручніше застосовувати олівець. Потім можна ускладнити завдання, коли лінії придбають ширину і стануть смугою. Тут зручніше застосування кисті і фарби. Тут же важливо і детальне знайомство дітей з квітами і кольоровими відтінками. .Підбираючи теми для цих початкових вправ на проведення ліній, можна дати кілька варіантів завдань для дітей для їх засвоєння одного і того ж прийому. Найкраще серед перших тем використовувати такі ігрові теми, як прохання намалювати "дощик" або намалювати "травичку". Потім завдання можна ускладнити, пропонуючи намалювати стрічки короткі і довгі, тобто пропонувати дітям проводити вертикальні лінії, спочатку уривчасті і короткі, а потім більш довгі, широкі і кольорові. Навчившись проводити вертикальні лінії, довгі і короткі, дитина повинна навчитися проводити рівно і горизонтальні лінії. В цьому питанні гарні такі завдання, як "намалювати доріжки в саду або "кольорові нитки". А якщо дитина відмінно справляється як з вертикальними лініями, так і з горизонтальними, то наступним кроком буде комбінування двох раніше засвоєних прийомів. Попросіть дитину намалювати паркан, потім драбинку, комбінуючи горизонтальні і вертикальні лінії. Далі попросіть намалювати димлять труби. Дим із труб діти малюють з великим захопленням. При цьому вихователь дитячого садка з малювання переходить до навчання дітей малювати плавні закруглені лінії і замкнуті лінії. При малюванні клубка ниток, наприклад, спіральні лінії ще можуть бути заплутаними, але при зображенні різних круглих форм, таких як, наприклад,_ бублики або мильні бульбашки, потрібно, щоб діти навчилися малювати рівну і замкнуту колоподібну лінію. Інакше їм ніколи не зобразити очі кошеняти, овал білячого тільця і т. д. Освоєння образотворчих умінь починається з проведення прямих, вертикальних і горизонтальних ліній спочатку придорисовивании малюнка, розпочатого вихователем (ниточки дошарам, стебел до квітів тощо. буд.). Намальована частина предмета визначає напрям лінії, довжина якій у змозі бути різної. Потім дітям пропонується самостійно проводити лінії у напрямах з урахуванням сприйняття різних предметів. Діти четвертого роки життя розуміють вже сенс малювання, хоча минуло більше більш-менш правильно зобразити предмет допоки вони що неспроможні. Своїм самостійним до малюнків, які представляють безформне поєднання ліній, вони дають випадкові назви, викликані асоціаціями із будь-яким ознакою. Педагог повинен заохочувати спроби дітей знайти подібність малюнка з предметом і водночас вчити правильному зображенню різної форми.

У першому плані висуваються такі навчання образотворчим умінням і навичкам:

· навчити зображенню різноманітних прямолінійних ікругообразних форм нескладних предметів, передаючи їх це основна прикмета (колір, форму);

· розвивати почуття кольору - вміння розрізняти і називати основні кольору;

· розвивати композиційні навички - розташовувати зображення у середині листи паперу;

· удосконалювати технічні навички.

У першій молодшій діти навчаються проводити вертикальні і горизонтальні лінії без вимоги до чіткості їх напрями. Тому першим завданням тут доводиться навчання малювання прямих і округлих ліній, але не матимуть опертя малюнок вихователя. Виконання цього завдання пов'язано із розвитком рухів руки. Програмою передбачено навчання проведенню різноманітних ліній: зліва-направо, згори донизу, які перетнув тощо. буд. Система розвитку рухів руки у проведенні різноманітних ліній розроблена відомим педагогом Є. А.Флериной й остаточно увійшла у програму навчання молодшого дошкільника. Важкою завданням для дітей другий молодшої групи є передача поєднання кількох форм, які можна однорідними (снеговик з цих двох чи трьох кіл) чи які з різних форм (сонце з кількох прямих смуг річок і кола). Наприкінці року діти другий молодшої групи можуть зображати предмети, передаючи кілька ознак як за завданням вихователя, а й у власний вибір.

2 питання.   Методика проведення занять з предметного малювання з дітьми середнього  дошкільного віку.

 

Завданнями навчання у цій групі є такі:

· навчити зображенню предметів округлої і прямокутної форм, передачі їх будівлі, основних частин 17-ї та деталей;

· навчити використанню кольору як художнього виразного кошти;

 навчити використанню кольору як художнього виразного кошти;

· розвивати композиційні вміння розташування предмета у центрі аркуша;

· удосконалювати технічні навички взакрашивании малюнка олівцями і фарбами.

У першому кварталі, де запропонована тематика малюнків знайома дітям (малювання неї, яблука, прапорця), ускладнення програмного матеріалу виявляється у точнішою передачі форми (овал чи коло) і акуратної розфарбуванню зображення. Рішення всіх цих завдань потребує більше розвиненою здібності порівнювати і виділяти особливості форм, мають округлі обриси, але відмінних друг від друга за довжиною та ширині.

Новим щодо навчання дітей зображенню предметів є передача будівлі з ритмічно розташованими частинами (вгорі - внизу, з одного боку - з іншого боку), деяких пропорційних співвідношень частин. Це дає можливість аналізувати і порівнювати частини між собою. Наприклад, у другому кварталі діти малюють сніговика, форма якого кола різних розмірів, і ялинку з ритмічно розташованими гілками.  Вперше у цій групі вводиться малювання такого складного для зображення об'єкта, як людина.Изображению людини передує малювання простіших форм - сніговика,неваляшки, матрьошки, ляльок, де співвідношення і форми частин може бути кілька порушен

3 питання.   Методика проведення занять з предметного малювання з дітьми старшого  дошкільного віку.

Навчання дітей старшої групи спрямоване на вдосконалення образотворчих умінь та розвитку здібності створювати виразні образи, використовуючи різні способи зображення.

Навчальними завданнями є такі:

· навчити правильної передачі форми предмета, його ознак, відносної розміру й становища частин;

· навчити передачи у малюнку нескладних рухів;

· розвивати й удосконалювати почуття кольору;

· розвивати технічні навички роботи з олівцем (способи штрихування) і фарбами (прийоми дії пензлем);

· навчити прийомів малювання кольоровою крейдою, вугіллям,сангиной, акварельними фарбами.

· навчити зображенню будівлі, величини, пропорцій, характерних ознак предметів з натури і з уявленню;

навчити передавати багатство форм і водно-дисперсійних фарб, створювати виразні образи;

· розвивати композиційні вміння (розташування предмета листку залежно від характеру форми і величини предмета);

розвивати почуття кольору (вміння передавати різноманітних відтінків однієї й тієї ж кольору);

· розвивати технічні навички (вміння змішувати фарби щоб одержати різних і їх відтінків;

· накладати штрихи олівцем, чи мазки пензлем формою предмета.

        Ускладнення навчальних завдань обгрунтоване подальшим розвитком дітей. Значно розширюється їхній досвід із; вони набувають багато нових знань завдяки спостереженню нашому житті, читання красного письменства, розповідям дорослих тощо. Їх стає можливим малювання на теми, які пов'язані й з безпосередніми сприйняттями (казкові герої), зображення об'єктів, що вони не бачили (наприклад, тварин спекотних країн тощо. буд.).

Діти навчаються знаходити і передавати їх у малюнку подібність і розбіжності однорідних предметів. Так було в першому кварталі вони малюють з натури фрукти, овочі, квіти, передаючи їх характерні риси (наприклад, 2 яблука різних сортів, відмінні формою і, цукрові буряки і ріпку, мають загальну для овочів округлої форми).

Для передачі характерною забарвлення предметів у старшій групі збільшується набір квітів, із якими діти працюють. У цьому гурті дошкільнята знайомляться з основними квітами спектра і вчаться використовувати їх гарні поєднання в малюнку. Крім кольорових олівців, діти старшої групи користуються простим олівцем для попередньої промальовування основних частин предмета. Старшому дошкільнику доступні розуміння й передача в малюнку змін становища деяких частин тіла людини: підняті руки, зігнуті в колінах ноги (теми «Діти займаються фізкультурою). Виразність образу цих темах досягається з допомогою зображення деяких характерних деталей (одяг казкових героів) чи рис обличчя (довгого носа у Буратіно, бороди у Діда Мороза тощо. буд.).

Уміння створювати виразний образ пов'язано із розвитком здібності помічати характерні риси предметів (наприклад, при малюванні з натури гілок із нирками, листям, пролісків, а період грибів різних видів, ягід, квітів, метеликів). Якщо середньої групі для малювання з натури підбираються предмети з симетричним розташуванням частин, то старшої групі використовується понад складна натура, іноді яка не має симетрії.

ТЕМА:  Сюжетне малювання: технологія та методика

ГРУПА:  3 АД

КУРС: 2

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: «Дошкільна освіта»

І.  МЕТА : сформувати у студентів загальне уявлення про методику проведення занять з  сюжетного малювання у дітей дошкільного віку. Розвивати уміння аналізувати заняття з образотворчої діяльності дітей, розвивати пізнавальний інтерес.  Виховувати самостійність.

ІІ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ :

1. Дронова О. О. Діти малюють пейзаж//Дошк. виховання. — 1998. — № 8. — С. 18—20.

2. Зубарева Я. М, Дети и изобразительное искусство: Натюрморт и пейзаж в эстетичес­ком воспитании детей 5—7 лет. — М., 1969. — 111 с.

3. Котляр В. Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. — К., 1986. — 93 с.

4. Курочкшш Н. А. Знакомство с натюрмортом. — СПб., 1996. — 112 с.

5. Левин С. Д. Ваш ребенок рисует. — М., 1980. — 270 с.

6. Сакуяина Н. П. Рисование в дошкольном детстве. — М., 1965. — 212 с.

7.  Чумичева Р. М. Дошкольникам о живописи. — М., 1992. — 126 с.253

ІІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД МОДУЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

3.1  Підготовчий

     Організація студентського колективу.  Перевірка  домашнього завдання

3. 2.  Основний  етап – лекція ( додається)

                                    П Л А Н:

1.     Завдання та зміст навчання сюжетному малюванню.

2.     Організація педагогічного супроводу з навчання сюжетного малювання у середній групі.

3.       Організація педагогічного супроводу з навчання сюжетного малювання у старшій групі.

  3.3 Заключний

Питання студентів до викладача. Узагальнення та систематизація знань      студентів.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів :

Вивчити матеріал конспекту, підготуватись до опитування.

                                                                         Лекція

ТЕМА:  Сюжетне малювання: технологія та методика

План:

1.     Завдання та зміст навчання сюжетному малюванню.

2.     Організація педагогічного супроводу з навчання сюжетного малювання у середній групі.

3.      Організація педагогічного супроводу з навчання сюжетного малювання у старшій групі.

1 питання.

   Основна мета сюжетного малювання – навчити дитину передавати свої враження від навколишньої дійсності.  Відомо, що навколишні предмети знаходяться у певному зв’язку  один з одним. Але можливість встановлювати   зв’язки  між різними предметами  з’являється на етапі середнього дошкільного віку. Тому заняття з сюжетного малювання  починають з середньої групи.   Але у молодшому дошкільному віці деякі теми, запропоновані  для малювання готують дітей до сюжетного малювання ( наприклад «Колобок котиться доріжкою», «Іде, іде сніг»).   

 Основні завдання з навчання сюжетному малюванню дітей дошкільного віку:
 -   навчити передавати тему, виокремлення в ній головного;

-         навчити передавати взаємодію між об’єктами;

-         навчити правильно передавати пропорційні та композиційні відношення між об’єктами.   

2 питання.

Завдання з сюжетного малювання для дітей середнього дошкільного віку:

-         вчити зображенню 2-3 предметів, пов’язаних між собою  зі змістом;

-     розвивати композиційні навички ( вчити розташовувати декілька предметів на одній лінії, поряд один з одним на всій площині листа  без визначення лінії землі та неба).

Розташування декількох предметів на одній лінії ---  це найбільш розповсюджений та простий тип сюжетного малювання для дітей.  У дітей формують уявлення про те, що предмети слід розташовувати  один біля одного.  (Теми малювання: «Будинок, дерево та дівчинка», «Трава, сонечко, квіти», «Курчатка на траві»). В таких малюнках малюки ще не показують сюжетний розвиток.

 Розташування предметів на всьому листі ---   вихователь  дає малюкам кольорові листи (зелений – галявина, блакитний – вода, жовтий – пісок) і пропонує свободо розташувати  на обраному листі  об’єкти, використовуючи весь лист).

Перед дітьми поки що не ставиться завдання виконання пропорцій. Це завдання для старшої групи.

3 питання

Зміст сюжетних малюнків  дітей 5-6 років значно збагачується  за рахунок  набутого досвіду в малюванні. Діти включають у композицію  не тільки предмети, а й навколишню дійсність.

Завдання навчання сюжетного малювання дітей старшого дошкільного віку:

-                     передавання просторових    відношень між предметами;
- розвивати композиційні уміння (передавати простір неба та землі, близьки предмети  - унизу зображення,  далекі - зверху ;

-                     розвивати почуття кольору;
-    навчання зображенню героїв у русі ( уклін, біг, поворот тулуба).

    Тематика малюнків у старшій групі:

     явища навколишньої дійсності ( свято, соціально-побутові ситуації, явища соціального життя);

     ілюстрації до казок (самостійно добирають  епізод);

    явища у природі.

Діти старшого дошкільного віку вже здатні зображувати різні предмети у русі. Вихователь повинен сформувати у малюків уявлення, що форма предмета змінюється  в залежності від руху.  Ускладнюються композиційні завдання: зображення землі не вузькою, а широкою лінією, використовуються різні відтінки у зображенні.

(перегляд заняття)